Гнучкість мислення — це не про те, щоб постійно змінювати свою думку чи відмовлятися від власних принципів. Як клінічний психолог, я частіше бачу інше: найбільше виснажують не самі зміни, а нездатність до них адаптуватися.
Наш мозок
любить знайоме: він економить енергію, тому створює звичні маршрути — у поведінці, думках, рішеннях. І це нормально. Але якщо ми роками користуємося лише «перевіреними стежками», поступово стає складніше приймати нове, змінювати підхід або бачити більше, ніж один варіант розвитку подій. Добра новина в тому, що мозок зберігає здатність навчатися протягом усього життя. Це називається нейропластичністю. Нові навички, незвичні маршрути, творчість, навчання, знайомства, навіть прості побутові зміни — усе це стимулює утворення нових нейронних зв’язків.
Гнучкість мислення — це не вроджена риса характеру, це навичка, яку можна тренувати незалежно від віку. Іноді достатньо поставити собі лише одне запитання: «А що, якщо сьогодні я спробую трохи по-іншому?» Саме з таких маленьких кроків починаються великі зміни.
= клінічний психолог КНП СОР ОКСЛ, членкиня МАПтТЕ Катерина Гарцарік =