Ресурс як вибір

Ресурс як вибір: щоденні дрібнички, які наповнюють життя Іноді медичні працівники настільки звикають “триматися”, що перестають помічати власне виснаження. Постійний потік людей, відповідальність, напруга, емоційне навантаження, чергування, тривога за пацієнтів, велика кількість задач — усе це потребує величезної кількості внутрішнього ресурсу. І дуже часто в цій системі турботи про інших людина поступово перестає турбуватись про себе. Ми звикли думати, що ресурс — це щось додаткове: відпочинок “коли буде час”, вихідний “колись потім”, турбота про себе “після всіх справ”, але проблема в тому, що це “потім” часто не настає.

Ресурс — це не про ідеальне життя і не про повну відсутність проблем. Це про щоденні маленькі рішення, які допомагають не дійти до виснаження. Дуже часто люди планують тільки справи: прийоми, звіти, дзвінки, домашні обов’язки, задачі для інших. Але майже ніколи — відпочинок. І тут є проста, але важлива думка: якщо відпочинок не запланований — його, швидше за все, не буде. Навіть 20–30 хвилин для себе можуть стати не “дрібницею”, а профілактикою емоційного вигорання.

Іноді ресурс — це:

• кава не “на ходу”

• кілька хвилин тиші

• коротка прогулянка

• музика дорогою додому

• теплий душ без поспіху

• можливість хоча б ненадовго побути без чужих потреб і задач

Важливо розуміти: ставити себе не на останнє місце — це не егоїзм. Бо людина, яка повністю виснажена, не може довго підтримувати інших без втрати себе. Ще одна проблема сучасного ритму життя — постійне прагнення бути продуктивними. Багато людей відчувають провину навіть за відпочинок. Але ресурс не тримається лише на слові “треба”. Для психіки важливі також радість, задоволення, маленькі приємні речі, відчуття життя. Іноді найкраще, що можна зробити для себе — це не “ще трохи потерпіти”, а чесно визнати: “Я втомився. Мені потрібне відновлення.”

Корисною практикою може бути ведення простих чек-листів:

– що мене наповнює

– що допомагає швидко відновитися

– що мене виснажує і що варто обмежити

У моменти перевтоми мозку складно шукати рішення. Тому важливо мати їх “заздалегідь”.

Ресурс не з’являється сам по собі. Його створюють — маленькими рішеннями щодня. І, можливо, найважливіше питання не в тому, де взяти сили. А в тому — чи є у вашому житті місце для себе.

Катерина Гарцарік (клінічний психолог КНП СОР «Обласна клінічна спеціалізована лікарня; членкиня Всеукраїнської ГО «Міжнародна асоціація психологів та тренерів-експертів»)